На ілюстрації EVA MINGE смикає за ниточки. Іноді варто буквально показати, як легко ми уявляємо чуже життя.
Відоме прізвище, кілька дзвінків — і готово. Проєкти завершуються самі, клієнти стоять у черзі, дедлайни пересуваються з поваги до родини.
Треба з'ясувати, чому в мене ця функція не працює.
Я син Ewa Minge. Пишаюся цим. І не розповідатиму казок, що прізвище не допомагає. Допомагає, хоча не завжди. Привертає увагу, полегшує першу розмову, іноді відчиняє двері, біля яких інші довго чекають.
Удавати, що старт у всіх однаковий, було б нечесно.
Але після першої розмови настає друга. Та, де треба показати зроблене.
Ідея повинна мати сенс. Проєкт — працювати. А співрозмовник має право запитати: «Добре, але що до цієї співпраці додає Оскар?»
Прізвище є в підписі листа. Сам лист усе одно треба написати.
Є й інший бік цієї історії.
Для багатьох мама — це бренд, покази, інтерв'ю та знайоме обличчя. Я бачу й роботу за цим. Відповідальність, складні рішення, виправлення. Усе до фотографії й довго після вимкнення камери.
Коли бачиш це зблизька, важко вірити, що успіх — передусім вдало позувати.
Можу пишатися тим, що вона збудувала, й водночас створювати власне. Користуватися отриманими можливостями та відповідати за те, як їх застосовую.
За прізвище є кому подякувати.
Хочу також мати щось власне, щоб ним підписати.
А ниточки? Лише для цієї обкладинки.
Завтра знову доведеться самому вставати на роботу.
Oskar Minge. Щодня.
#oskarminge #evaminge #ОсобистийБренд #Підприємництво #ЗаЛаштунками